Автор цієї книжки "тішить себе припущенням, що пише своєрідну повість", і одночасно підкидає це припущення читачеві. А читач дійсно може "повестися" й дошукуватися ознак жанру повісті й у цьому тексті, а може вперто не піддаватися й бачити в цій книжці суто розвідку, дослідження. Але в будь-якому разі ви матимете рацію. Бо йдеться про есей: тільки він є тим справжнім простором свободи, про який пише автор, і в якому він рятується.