" Поет Іван Андрусяк у своїй новій книжці «Часниковий сік» відчитує «час теперішній крізь овид часу вічного», додаючи «бодай дещицю здорового часникового духу» в постмодерну стихію смоґу й міазмів. Позначене аванґардовим художнім мисленням, його письмо базується на класичних традиціях української поетики. До розділу «Овид» увійшли вибрані вірші періоду леґендарної «Нової деґенерації» та знакових попередніх збірок автора — «Отруєння голосом», «Шарґа», «Повернення в Ґалапаґос», «Дерева і води»."